Оформлення роботи — завершальна стадія дослідження. На цьому етапі керівник допомагає учневі уточнити логіку роботи, знайти в ній неясності, визначити спосіб її викладення. Науково-дослідницька робота повинна мати такі розділи: вступ, результати роботи та їх обговорення (основна частина), висновки та список використаних літературних джерел, додатки.
У «Вступі» необхідно розкрити актуальне значення теми (проблеми) та стан її вивчення. Після визначення актуальної проблеми роботи формулюються мета та завдання дослідження, обґрунтовується важливість його проведення. Обґрунтовуючи наукову новизну отриманих результатів, необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів, які були відомі раніше.
У вступі також потрібно відобразити практичне й теоретичне значення роботи, особливо для відповідних галузей науки і виробництва.
Основна частина роботи складається з підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ і підрозділ починається з нової сторінки.
Підрозділ «Матеріал і методика досліджень» включає опис об'єкту, методів збирання матеріалу, перелік використаного обладнання, точний і детальний опис методики експерименту. Якщо робота виконувалась у природі, доцільно навести коротку характеристику фізико-географічних умов місць спостереження, опис метеорологічних та фенологічних особливостей, характеру маршрутів. Тут же або в додатках розміщують картосхеми чи фотографії.
У підрозділах основної частини подають результати теоретичних та експериментальних досліджень, їх аналіз та узагальнення. Матеріал повинен викладатися за принципами послідовності, науковості та системності з урахуванням самостійності виконання роботи, актуальності та практичної спрямованості дослідження.
Під час написання роботи необхідно посилатися на джерела, документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Використовувати слід останні публікації.
Висновки не повинні містити зайвих слів, у них необхідно відобразити найважливіші результати досліджень, звернути увагу на якісні та кількісні показники одержаних результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел складають у тому порядку, в якому вони згадуються в тексті. Нумерація повинна бути наскрізною або за абеткою.
До додатків доцільно включати проміжні математичні та інші доведення, формули та розрахунки, таблиці, графіки, схеми допоміжного характеру, протоколи дослідів тощо.
Додатки слід оформляти на наступних після використаних джерел сторінках, при цьому кожний додаток необхідно наводити з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкується вгорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.
